довгастий — (у якого довжина більша за ширину), видовжений, витягнений, витягнутий, подовжений, довгуватий, лінійний спец.; овальний (заокруглений) … Словник синонімів української мови
довгастий — прикметник … Орфографічний словник української мови
смуга — и, ж. 1) Видовжена, обмежена чим небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін. || Довга риска, лінія на якій небудь поверхні. || Довгастий знак на тілі від удару. || Складка на шкірі … Український тлумачний словник
банан — а, ч. 1) Пальмоподібна тропічна рослина з величезним листям і великим суцвіттям. 2) Довгастий солодкуватий плід цієї рослини. 3) мн., ів. Штани, що мають м які складки в талії та звужуються донизу … Український тлумачний словник
брус — а, ч. 1) Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. •• Парале/льні бру/си гімнастичний снаряд, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до… … Український тлумачний словник
видовжений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до видовжити. 2) прикм. Довжина якого більша за ширину; довгастий. || Довший, ніж звичайно … Український тлумачний словник
витягнений — ви/тягнутий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до витягнути, витягти 1 8). || ви/тягнено, безос. присудк. сл. 2) прикм. Довгий, довгастий, видовжений. Витягнене обличчя … Український тлумачний словник
гребінь — беня, ч. 1) Високий дерев яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння. 2) Те саме, що гребінець 1). 3) Довгастий зубчастий м ясистий наріст на голові деяких птахів. 4) Верхній край, верхня частина, вершина чого небудь… … Український тлумачний словник
довгавий — а, е, заст. Довгастий, видовжений … Український тлумачний словник
довгастість — тості, ж. Абстр. ім. до довгастий … Український тлумачний словник